Передмова

Видання енциклопедичного словника з психоаналізу та психоло­ гії є дійсно значною подією для України та певною віхою в історії вітчизняної психології. Проте насамперед цей словник є показни­ ком розвитку психоаналітичної теорії та практики в Україні.

«Енциклопедичний словник з психоаналізу та психології» є ори­гінальним довідковим виданням для фахівців допомагаючих про­ фесій: психоаналітиків, психологів, психотерапевтів, психіатрів і соціальних працівників у вивченні й осмисленні сучасних психо­ аналітичних, психологічних та глибиннопсихологічних концепцій, без яких сьогодні вже неможливо уявити жодну гуманітарну освіту та соціальну практику.

Україні бракувало настільки об’ємного словника з психоаналізу та психології, укладеного саме українською мовою. Це призводило до певних труднощів у роботі фахівців та студентів, які займають­ ся психологією, психотерапією та психоаналізом. Запропоноване видання значною мірою полегшить використання єдиної психо­ аналітичної термінології, а отже, розуміння концепцій і теорій пси­ хоаналізу, психології та глибинної психології, що, на нашу думку, дозволить вітчизняним фахівцям робити свій внесок у розвиток світової наукової думки та практики.

На жаль, вітчизняна психологія і психотерапія довгий час були позбавлені можливості вивчати фундаментальні відкриття психо­ аналізу та спиратися на них, оскільки за радянських часів психо­ аналіз, психотерапія та деякі галузі психології були заборонені та витіснені з кола наукових знань. Відповідно тому в усій науковій і довідковій літературі того часу статті, що містили термінологію даних галузей, не передавали дійсного значення термінів і теоре­ тичних концепцій (або зовсім їх не використовували), а також були відсутні відомості про більшість науковців, які зробили значний внесок як у розвиток психоаналізу, психології та психотерапії, так у світову науку в цілому. Попри те, що в наш час ринок перенасичено перекладною літературою з психоаналізу і глибинної психології, ми маємо невелику кількість текстів українською мовою, або ж вона містить некоректний переклад (без урахування мови оригіналу), а довідкові видання взагалі майже відсутні.

Цей словник є енциклопедичним, оскільки в ньому подано не лише лаконічне, але досить повне значення основних термінів і понять, які найчастіше вживають у сучасній психоаналітичній л і­ тературі, а також у суміжних науках і галузях знань (психіатрії, пси­ хотерапії, психології, філософії, фізіології та ін.), але й наводяться відомості про теорії та концепції, методи й техніки, школи та напря­ ми, періодичні видання, міжнародні та вітчизняні психоаналітичні організації, освітні заклади, біографічні довідки про окремих осіб тощо. Укладачі словника прагнули висвітлити вельми широкий спектр психоаналітичних і психоаналітично орієнтованих ідей, що включають сьогодні до свого складу різні течії, школи, напря­ ми, доктрини та практики: психоаналіз, аналітичну психологію, гештальт-терапію, груповий аналіз, індивідуальну психологію, гу­ маністичний психоаналіз, селфпсихологію (психологію самості), ди­ тячий психоаналіз, неофрейдизм, психоаналіз об’єктних стосунків, психосоматику, структурний психоаналіз, теорію прихильності, транзактний аналіз, філософський психоаналіз, екзистенціальний аналіз та ін.

Коли 2000 року в Києві було створено Міжнародний інститут гли­ бинної психології, а 2002 року – Українську асоціацію психоаналі­ зу, обговорювати проблеми перекладу психоаналітичних термінів українською було практично неможливо, оскільки вітчизняні фахівці лише починали знайомитися з психоаналізом, а перекла­ ди психоаналітичної літератури українською мовою були майже відсутні. Тепер кількість людей, яким потрібні довідкові видання, значно зросла, і читач сьогодні вже зовсім інший: зацікавлений, досвідчений, вибагливий. Ці зрушення стосуються всіх читацьких категорій: широкої освіченої публіки, спеціалістів-клініцистів, тих, хто використовує психоаналітичний підхід під час дослідження в інших суміжних науках і галузях знань. Тому виникла потреба вра­ хувати новий досвід, накопичений за майже два з половиною деся­ тиліття існування сучасного українського психоаналізу як спеціалі­ зованого, методично обґрунтованого напряму освіти і вітчизняної школи. В Україні сучасний психоаналіз з’явився в культурному про­ сторі після тривалої перерви в розвитку – тоді, коли інші європей­ ські традиції психоаналітичної думки вже встигли зміцніти, а тому в процесі розробки власних термінів і понять ми маємо брати до уваги психоаналітичну багатомовність.

Цей енциклопедичний словник є результатом тривалої копіткої праці колективу авторів, оскільки основа його почала розроблятися з 2004 року. Починаючи з цього року, регулярно проводилися круглі столи, присвячені розгляду психоаналітичних термінів і понять.

У 2006 році з’явився перший «Словник психологічних термінів (з глибинної психології)», який вийшов друком силами фахівців Між­ народного інституту глибинної психології та Української асоціації психоаналізу за підтримки Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту і Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді. Вихід у світ цього словника, безсумнівно, був подією для України, тому що він був першим довідковим виданням з глибинної психо­ логії українською мовою. Це був перший крок до осмислення і ро­ зуміння глибиннопсихологічних концепцій, які є основою не тіль­ ки сучасної психології, але й усіх соціальних наук.

Слід зазначити, що термін «глибинна психологія» належить Е. Блейлеру. Деякий час З. Фрейд використовував його як синонім до поняття «психоаналіз». У сучасному розумінні цей термін вжи­ вається для загальної характеристики різних течій, шкіл і концеп­ цій психології, які надають особливого значення діяльності та до­ слідженню різноманітних позасвідомих компонентів, механізмів і процесів, прихованих у глибинах психіки людини. Сьогодні до глибинної психології відносять психоаналіз З. Фрейда, індивідуаль­ ну психологію А. Адлера, аналітичну психологію К.Г. Юнга, психо­ аналіз Ж. Лакана, неофрейдизм К. Горні, Е. Фромма, Г.С. Саллівана, екзистенційний аналіз Л. Бінсвангера, психосоматику Ф. Алексан- дера, теорію об’єктних стосунків М. Кляйн, В. Біона, Д.В. Віннікотта та інші напрями.

Отже, зі «Словника психологічних термінів (з глибинної психо­ логії)» почалася ґрунтовна, скрупульозна робота наших фахівців, оскільки ідеї, які не були повністю реалізовані під час укладання першого словника, надихнули на створення видання нового про­ фесійного рівня. У 2007 році в межах проєкту «Лабораторія науко­ вого перекладу» Міжнародного фонду «Відродження» представники Міжнародного інституту глибинної психології та Української асоціа­ ція психоаналізу брали участь в організації круглих столів, присвя­ чених обговоренню питання перекладу психоаналітичних термінів українською мовою. 19 травня 2007 р. у Києві в Міжнародному фонді «Відродження» відбувся перший такий круглий стіл, де було пред­ ставлено доповідь доктора філософських наук Вадима Менжуліна «Фройд чи Фрейд: біографічний аргумент»1, у якій автор намагався знайти найбільш коректну українську транслітерацію прізвища за­сновника психоаналізу, виходячи як з мовних норм, так і з біографіч­ них даних. Модератором заходу був доктор філософських наук, пе­ рекладач Вахтанґ Кебуладзе, експертами – психолінгвістка, наукова співробітниця Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України Валерія Андрієвська, членкиня Фахової термінологічної комісії Інс­ титуту стандартизації та сертифікації при Держстандарті України Ольга Кочерга, психоаналітикиня, ректорка Міжнародного інсти­ туту глибинної психології Світлана Уварова та фахівці Міжнарод­ ного інституту глибинної психології та Української асоціації психо­ аналізу. Цей проєкт став певною віхою в розвитку психоаналітичної термінології та опановуванні психоаналітичними концепціями українською мовою, а також популяризації психоаналізу в Україні та на пострадянському просторі. Надалі обговорення було продов­ жено в спільних проєктах з вітчизняними та іноземними психо- аналітиками та професійними перекладачами.

Під час укладання енциклопедичного словника нам було важли­ во не лише підняти й розвинути тему перекладу психоаналітичних термінів, але й запропонувати науково обґрунтовані варіанти, ви­ конавши велику роботу з інтеграції іноземних психоаналітичних термінів в українську мову. На жаль, стійкої традиції перекладу психоаналітичної термінології українською мовою не існує. Навіть у перекладах іноземної психоаналітичної літератури одні й ті самі поняття часто розходяться. При цьому сам З. Фрейд вважав, що пси­ хоаналіз має говорити «простою мовою», без наукоподібних тер­ мінів, і тому в мовному просторі кожної країни він буде мати свою специфіку. Саме тому перед нами постало складне завдання – мак­ симально зберегти значення оригінального німецького (або іншого іноземного) терміну, використовуючи можливості та особливості української мови.

Наприклад, переклад одного з головних понять психоаналізу – das Unbewusste – був предметом дискусії вже згаданого круглого сто­ лу в Міжнародному фонді «Відродження». Тоді ж було затверджено переклад «позасвідоме». Ми виходили з того, що характеристи­ кою поняття das Unbewusste є відсутність у ньому будь-яких супе­ речностей, сумнівів та заперечень, тому вживання заперечного префіксу «не-» було в цьому випадку недоречним. Префікс «без-» вживається в українській мові переважно при вказівці на відсут­ ність кого-, чого-небудь. Це не відповідає самому визначенню пси­ хоаналітичного поняття das Unbewusste, оскільки З. Фрейд запро­ вадив його для позначення сукупності психічних процесів і явищ, що не входять до актуального поля свідомості суб’єкта. Це одна з частин психічного апарату, яка існує окремо від свідомості, поза її межами. Отже, найдоречнішим виявився переклад «позасвідоме», оскільки префікс «поза-» вживається при вказуванні на існування, наявність кого-, чого-небудь або перебування за межами чогось. Це також відповідає першій топіці З. Фрейда, згідно з якою психіч­ ний апарат розчленований на кілька систем, наділених різними ознаками або функціями та певним чином пов’язаних між собою. Це дає змогу метафорично називати їх «місцями» (грец. топосами) психіки і представляти їх у просторовій формі.

Еквіваленти відповідних фрейдівських понять у різних мовах лише в рідкісних випадках є калькою з німецького оригіналу. Вибір еквівалентів у низці фундаментальних фрейдівських понять по­ казує цілий спектр можливостей. Візьмемо за приклад вибір еквіва­ лента до нім. gleichschwebende Aumerksamkeit – для характеристи­ ки уваги психоаналітика під час психоаналізу. У німецькій мові прикметник «gleich» означає рівний, однаковий, подібний, а дієсло­ во «schweben» – висіти в повітрі, перебувати в підвішеному стані. Французька мова пропонує перекладати це поняття, як «увага, що рівно плаває» (egalement flottante), а в англійській це «рівномірно підвішена увага» або «увага, що рівномірно утримується» (evenly suspended [poised]). Найдоречнішим українським еквівалентом, який відповідає смисловому значенню цього поняття, нам видався переклад «увага рівнорозподілена».

Певні труднощі виникли у зв’язку з перекладом з англійської поняття «borderline disorders», яке у психоаналізі та психіатрії вжи­ вається для позначення діагностичної категорії психопатологій, яка посідає проміжне місце між неврозами та психозами. Більшість психіатричних видань використовує термін «межові розлади осо­ бистості». Назва «межовий» використовується сьогодні трохи недо­ речним чином і не завжди зрозуміло, яку форму розладу мають на увазі. Цим словом називають емоційно нестабільний розлад особис­ тості або якийсь його підтип. Однак в українській мові межовий – той, що визначає межу між чимось, а межовий стан – критичний, на межі. Справа полягає в тому, що у психоаналізі ця діагностична категорія не має чітких меж визначення патології. Вона передба­ чає, що ці психопатології можуть межувати, прилягати до психозів і неврозів одночасно. Тому більш доречним нам здається викори­ стання прикметника «пограничний», який означає «той, що межує з чим-небудь; суміжний, прилеглий».

І це лише декілька прикладів. Сприяють нерозумінню і термі­ нологічні розбіжності, які утворюються внаслідок перекладу пси­ хоаналітичної літератури з різних мов, що мають – кожна – свою власну термінологічну традицію. Багато непорозумінь виникає при перекладах психоаналітичної літератури з інших мов (не німець­ кої), коли за еквіваленти фрейдівських термінів вводяться «пере­ клади перекладів».

Разом з тлумаченням усталених психоаналітичних термінів у енциклопедичному словнику подано цілу низку нових психоана­ літичних і соціально-психологічних понять, вибір, сутність і фор­ ма визначення яких ґрунтувалися на тому, що енциклопедичний словник має виконувати інформативну, комунікативну і норматив­ ну функції. У тому випадку, коли не вдавалося віднайти відповідне тлумачення того чи іншого поняття, доводилося давати авторське визначення або вводити новий термін. Наприклад, визначення поняття «психоаналітичний кадр» взагалі вперше подається у віт­ чизняному довідковому виданні, оскільки воно не є широко ужива­ ним в українському психоаналізі, попри те, що почало використо­ вуватися з 1966 року завдяки роботі аргентинського психоаналітика Хосе Блегера «Психоаналіз психоаналітичного кадру». Це поняття вживається переважно у французькомовній та іспанськомовній психоаналітичній літературі. У різних школах вживаються різно­ манітні терміни. О. Кернберг у своїх роботах використовує поняття «психоаналітична рамка». У нас більш вживаним є термін «сеттінг», який поширився в англомовному психоаналізі після перекладів Дж. Стречі праць З. Фрейда англійською мовою.

Поряд із розкриттям суто психоаналітичних і психологічних тер­ мінів, у словнику подається тлумачення багатьох понять зі спорід­ нених галузей знань: філософії, соціології, педагогіки, медицини та ін. Вони допоможуть читачеві краще розібратися у складних питан­ нях психоаналітичної теорії та практики. При підготовці енцикло­ педичного словника автори прагнули показати багатомірність і розмаїття психоаналітичних понять, найважливіші досягнення пси­ хоаналізу та різноманітність його підходів.

Автори, безперечно, усвідомлюють, що не всі поняття і терміни, якими оперує психоаналіз, вдалося визначити та включити до ен­ циклопедичного словника. Маємо надію, що цю прогалину буде за­ повнено в наступних виданнях.

Сподіваємося, читачі оцінять нашу працю. Будемо щиро вдячні за доречні зауваження і поради, які врахуються в подальшій роботі.

Висловлюємо щиру подяку укладачам, перекладачам та всім, хто у різний час брав участь у роботі над виданням «Енциклопедичного словника з психоаналізу та психології»: Ромашовій Тетяні Сергіївні за ідею перевидання першого  «Словника психологічних термінів (з глибинної психології)» та первинну розробку глосарія та тлума­ чення термінів, які в процесі роботи над словником було значною мірою перероблено та змінено; Суполкіній Наталії Геннадіївні за ре­ тельну, копітку роботу з укладання та перекладу словника; Бутенко Наталі Олександрівні за літературну редакцію текстів, Коценко Ма­ рині Олександрівні за технічну редакцію та верстку цього видання. Щиро вдячні Менжуліну В.І., Кабуладзе В.І., Андрієвській В.В., Ко­ черзі О.Д. за плідну працю, пропозиції та участь в обговоренні пи­тання перекладу психоаналітичних термінів українською мовою.

Наша вдячність Бреусенко-Кузнєцову О.А., Дяків І.М., Радчен- ко Л.В., Чеботар І.І., Школенко О.В. за розробку окремих статтей ен­ циклопедичного словника, а також Куценко Л.П. та Рибцю О.Р. за консультації в галузі німецькомовної та англійськомовної терміно­ логії.

Особлива подяка ТОВ «ОмніФарма» за спонсорську підтримку та особисто Курченку Олегу Володимировичу за допомогу та поради в розробці енциклопедичного словника.