Передмова
Видання енциклопедичного словника з психоаналізу та психоло гії є дійсно значною подією для України та певною віхою в історії вітчизняної психології. Проте насамперед цей словник є показни ком розвитку психоаналітичної теорії та практики в Україні.
«Енциклопедичний словник з психоаналізу та психології» є оригінальним довідковим виданням для фахівців допомагаючих про фесій: психоаналітиків, психологів, психотерапевтів, психіатрів і соціальних працівників у вивченні й осмисленні сучасних психо аналітичних, психологічних та глибиннопсихологічних концепцій, без яких сьогодні вже неможливо уявити жодну гуманітарну освіту та соціальну практику.
Україні бракувало настільки об’ємного словника з психоаналізу та психології, укладеного саме українською мовою. Це призводило до певних труднощів у роботі фахівців та студентів, які займають ся психологією, психотерапією та психоаналізом. Запропоноване видання значною мірою полегшить використання єдиної психо аналітичної термінології, а отже, розуміння концепцій і теорій пси хоаналізу, психології та глибинної психології, що, на нашу думку, дозволить вітчизняним фахівцям робити свій внесок у розвиток світової наукової думки та практики.
На жаль, вітчизняна психологія і психотерапія довгий час були позбавлені можливості вивчати фундаментальні відкриття психо аналізу та спиратися на них, оскільки за радянських часів психо аналіз, психотерапія та деякі галузі психології були заборонені та витіснені з кола наукових знань. Відповідно тому в усій науковій і довідковій літературі того часу статті, що містили термінологію даних галузей, не передавали дійсного значення термінів і теоре тичних концепцій (або зовсім їх не використовували), а також були відсутні відомості про більшість науковців, які зробили значний внесок як у розвиток психоаналізу, психології та психотерапії, так у світову науку в цілому. Попри те, що в наш час ринок перенасичено перекладною літературою з психоаналізу і глибинної психології, ми маємо невелику кількість текстів українською мовою, або ж вона містить некоректний переклад (без урахування мови оригіналу), а довідкові видання взагалі майже відсутні.
Цей словник є енциклопедичним, оскільки в ньому подано не лише лаконічне, але досить повне значення основних термінів і понять, які найчастіше вживають у сучасній психоаналітичній л і тературі, а також у суміжних науках і галузях знань (психіатрії, пси хотерапії, психології, філософії, фізіології та ін.), але й наводяться відомості про теорії та концепції, методи й техніки, школи та напря ми, періодичні видання, міжнародні та вітчизняні психоаналітичні організації, освітні заклади, біографічні довідки про окремих осіб тощо. Укладачі словника прагнули висвітлити вельми широкий спектр психоаналітичних і психоаналітично орієнтованих ідей, що включають сьогодні до свого складу різні течії, школи, напря ми, доктрини та практики: психоаналіз, аналітичну психологію, гештальт-терапію, груповий аналіз, індивідуальну психологію, гу маністичний психоаналіз, селфпсихологію (психологію самості), ди тячий психоаналіз, неофрейдизм, психоаналіз об’єктних стосунків, психосоматику, структурний психоаналіз, теорію прихильності, транзактний аналіз, філософський психоаналіз, екзистенціальний аналіз та ін.
Коли 2000 року в Києві було створено Міжнародний інститут гли бинної психології, а 2002 року – Українську асоціацію психоаналі зу, обговорювати проблеми перекладу психоаналітичних термінів українською було практично неможливо, оскільки вітчизняні фахівці лише починали знайомитися з психоаналізом, а перекла ди психоаналітичної літератури українською мовою були майже відсутні. Тепер кількість людей, яким потрібні довідкові видання, значно зросла, і читач сьогодні вже зовсім інший: зацікавлений, досвідчений, вибагливий. Ці зрушення стосуються всіх читацьких категорій: широкої освіченої публіки, спеціалістів-клініцистів, тих, хто використовує психоаналітичний підхід під час дослідження в інших суміжних науках і галузях знань. Тому виникла потреба вра хувати новий досвід, накопичений за майже два з половиною деся тиліття існування сучасного українського психоаналізу як спеціалі зованого, методично обґрунтованого напряму освіти і вітчизняної школи. В Україні сучасний психоаналіз з’явився в культурному про сторі після тривалої перерви в розвитку – тоді, коли інші європей ські традиції психоаналітичної думки вже встигли зміцніти, а тому в процесі розробки власних термінів і понять ми маємо брати до уваги психоаналітичну багатомовність.
Цей енциклопедичний словник є результатом тривалої копіткої праці колективу авторів, оскільки основа його почала розроблятися з 2004 року. Починаючи з цього року, регулярно проводилися круглі столи, присвячені розгляду психоаналітичних термінів і понять.
У 2006 році з’явився перший «Словник психологічних термінів (з глибинної психології)», який вийшов друком силами фахівців Між народного інституту глибинної психології та Української асоціації психоаналізу за підтримки Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту і Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді. Вихід у світ цього словника, безсумнівно, був подією для України, тому що він був першим довідковим виданням з глибинної психо логії українською мовою. Це був перший крок до осмислення і ро зуміння глибиннопсихологічних концепцій, які є основою не тіль ки сучасної психології, але й усіх соціальних наук.
Слід зазначити, що термін «глибинна психологія» належить Е. Блейлеру. Деякий час З. Фрейд використовував його як синонім до поняття «психоаналіз». У сучасному розумінні цей термін вжи вається для загальної характеристики різних течій, шкіл і концеп цій психології, які надають особливого значення діяльності та до слідженню різноманітних позасвідомих компонентів, механізмів і процесів, прихованих у глибинах психіки людини. Сьогодні до глибинної психології відносять психоаналіз З. Фрейда, індивідуаль ну психологію А. Адлера, аналітичну психологію К.Г. Юнга, психо аналіз Ж. Лакана, неофрейдизм К. Горні, Е. Фромма, Г.С. Саллівана, екзистенційний аналіз Л. Бінсвангера, психосоматику Ф. Алексан- дера, теорію об’єктних стосунків М. Кляйн, В. Біона, Д.В. Віннікотта та інші напрями.
Отже, зі «Словника психологічних термінів (з глибинної психо логії)» почалася ґрунтовна, скрупульозна робота наших фахівців, оскільки ідеї, які не були повністю реалізовані під час укладання першого словника, надихнули на створення видання нового про фесійного рівня. У 2007 році в межах проєкту «Лабораторія науко вого перекладу» Міжнародного фонду «Відродження» представники Міжнародного інституту глибинної психології та Української асоціа ція психоаналізу брали участь в організації круглих столів, присвя чених обговоренню питання перекладу психоаналітичних термінів українською мовою. 19 травня 2007 р. у Києві в Міжнародному фонді «Відродження» відбувся перший такий круглий стіл, де було пред ставлено доповідь доктора філософських наук Вадима Менжуліна «Фройд чи Фрейд: біографічний аргумент»1, у якій автор намагався знайти найбільш коректну українську транслітерацію прізвища засновника психоаналізу, виходячи як з мовних норм, так і з біографіч них даних. Модератором заходу був доктор філософських наук, пе рекладач Вахтанґ Кебуладзе, експертами – психолінгвістка, наукова співробітниця Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України Валерія Андрієвська, членкиня Фахової термінологічної комісії Інс титуту стандартизації та сертифікації при Держстандарті України Ольга Кочерга, психоаналітикиня, ректорка Міжнародного інсти туту глибинної психології Світлана Уварова та фахівці Міжнарод ного інституту глибинної психології та Української асоціації психо аналізу. Цей проєкт став певною віхою в розвитку психоаналітичної термінології та опановуванні психоаналітичними концепціями українською мовою, а також популяризації психоаналізу в Україні та на пострадянському просторі. Надалі обговорення було продов жено в спільних проєктах з вітчизняними та іноземними психо- аналітиками та професійними перекладачами.
Під час укладання енциклопедичного словника нам було важли во не лише підняти й розвинути тему перекладу психоаналітичних термінів, але й запропонувати науково обґрунтовані варіанти, ви конавши велику роботу з інтеграції іноземних психоаналітичних термінів в українську мову. На жаль, стійкої традиції перекладу психоаналітичної термінології українською мовою не існує. Навіть у перекладах іноземної психоаналітичної літератури одні й ті самі поняття часто розходяться. При цьому сам З. Фрейд вважав, що пси хоаналіз має говорити «простою мовою», без наукоподібних тер мінів, і тому в мовному просторі кожної країни він буде мати свою специфіку. Саме тому перед нами постало складне завдання – мак симально зберегти значення оригінального німецького (або іншого іноземного) терміну, використовуючи можливості та особливості української мови.
Наприклад, переклад одного з головних понять психоаналізу – das Unbewusste – був предметом дискусії вже згаданого круглого сто лу в Міжнародному фонді «Відродження». Тоді ж було затверджено переклад «позасвідоме». Ми виходили з того, що характеристи кою поняття das Unbewusste є відсутність у ньому будь-яких супе речностей, сумнівів та заперечень, тому вживання заперечного префіксу «не-» було в цьому випадку недоречним. Префікс «без-» вживається в українській мові переважно при вказівці на відсут ність кого-, чого-небудь. Це не відповідає самому визначенню пси хоаналітичного поняття das Unbewusste, оскільки З. Фрейд запро вадив його для позначення сукупності психічних процесів і явищ, що не входять до актуального поля свідомості суб’єкта. Це одна з частин психічного апарату, яка існує окремо від свідомості, поза її межами. Отже, найдоречнішим виявився переклад «позасвідоме», оскільки префікс «поза-» вживається при вказуванні на існування, наявність кого-, чого-небудь або перебування за межами чогось. Це також відповідає першій топіці З. Фрейда, згідно з якою психіч ний апарат розчленований на кілька систем, наділених різними ознаками або функціями та певним чином пов’язаних між собою. Це дає змогу метафорично називати їх «місцями» (грец. топосами) психіки і представляти їх у просторовій формі.
Еквіваленти відповідних фрейдівських понять у різних мовах лише в рідкісних випадках є калькою з німецького оригіналу. Вибір еквівалентів у низці фундаментальних фрейдівських понять по казує цілий спектр можливостей. Візьмемо за приклад вибір еквіва лента до нім. gleichschwebende Aumerksamkeit – для характеристи ки уваги психоаналітика під час психоаналізу. У німецькій мові прикметник «gleich» означає рівний, однаковий, подібний, а дієсло во «schweben» – висіти в повітрі, перебувати в підвішеному стані. Французька мова пропонує перекладати це поняття, як «увага, що рівно плаває» (egalement flottante), а в англійській це «рівномірно підвішена увага» або «увага, що рівномірно утримується» (evenly suspended [poised]). Найдоречнішим українським еквівалентом, який відповідає смисловому значенню цього поняття, нам видався переклад «увага рівнорозподілена».
Певні труднощі виникли у зв’язку з перекладом з англійської поняття «borderline disorders», яке у психоаналізі та психіатрії вжи вається для позначення діагностичної категорії психопатологій, яка посідає проміжне місце між неврозами та психозами. Більшість психіатричних видань використовує термін «межові розлади осо бистості». Назва «межовий» використовується сьогодні трохи недо речним чином і не завжди зрозуміло, яку форму розладу мають на увазі. Цим словом називають емоційно нестабільний розлад особис тості або якийсь його підтип. Однак в українській мові межовий – той, що визначає межу між чимось, а межовий стан – критичний, на межі. Справа полягає в тому, що у психоаналізі ця діагностична категорія не має чітких меж визначення патології. Вона передба чає, що ці психопатології можуть межувати, прилягати до психозів і неврозів одночасно. Тому більш доречним нам здається викори стання прикметника «пограничний», який означає «той, що межує з чим-небудь; суміжний, прилеглий».
І це лише декілька прикладів. Сприяють нерозумінню і термі нологічні розбіжності, які утворюються внаслідок перекладу пси хоаналітичної літератури з різних мов, що мають – кожна – свою власну термінологічну традицію. Багато непорозумінь виникає при перекладах психоаналітичної літератури з інших мов (не німець кої), коли за еквіваленти фрейдівських термінів вводяться «пере клади перекладів».
Разом з тлумаченням усталених психоаналітичних термінів у енциклопедичному словнику подано цілу низку нових психоана літичних і соціально-психологічних понять, вибір, сутність і фор ма визначення яких ґрунтувалися на тому, що енциклопедичний словник має виконувати інформативну, комунікативну і норматив ну функції. У тому випадку, коли не вдавалося віднайти відповідне тлумачення того чи іншого поняття, доводилося давати авторське визначення або вводити новий термін. Наприклад, визначення поняття «психоаналітичний кадр» взагалі вперше подається у віт чизняному довідковому виданні, оскільки воно не є широко ужива ним в українському психоаналізі, попри те, що почало використо вуватися з 1966 року завдяки роботі аргентинського психоаналітика Хосе Блегера «Психоаналіз психоаналітичного кадру». Це поняття вживається переважно у французькомовній та іспанськомовній психоаналітичній літературі. У різних школах вживаються різно манітні терміни. О. Кернберг у своїх роботах використовує поняття «психоаналітична рамка». У нас більш вживаним є термін «сеттінг», який поширився в англомовному психоаналізі після перекладів Дж. Стречі праць З. Фрейда англійською мовою.
Поряд із розкриттям суто психоаналітичних і психологічних тер мінів, у словнику подається тлумачення багатьох понять зі спорід нених галузей знань: філософії, соціології, педагогіки, медицини та ін. Вони допоможуть читачеві краще розібратися у складних питан нях психоаналітичної теорії та практики. При підготовці енцикло педичного словника автори прагнули показати багатомірність і розмаїття психоаналітичних понять, найважливіші досягнення пси хоаналізу та різноманітність його підходів.
Автори, безперечно, усвідомлюють, що не всі поняття і терміни, якими оперує психоаналіз, вдалося визначити та включити до ен циклопедичного словника. Маємо надію, що цю прогалину буде за повнено в наступних виданнях.
Сподіваємося, читачі оцінять нашу працю. Будемо щиро вдячні за доречні зауваження і поради, які врахуються в подальшій роботі.
Висловлюємо щиру подяку укладачам, перекладачам та всім, хто у різний час брав участь у роботі над виданням «Енциклопедичного словника з психоаналізу та психології»: Ромашовій Тетяні Сергіївні за ідею перевидання першого «Словника психологічних термінів (з глибинної психології)» та первинну розробку глосарія та тлума чення термінів, які в процесі роботи над словником було значною мірою перероблено та змінено; Суполкіній Наталії Геннадіївні за ре тельну, копітку роботу з укладання та перекладу словника; Бутенко Наталі Олександрівні за літературну редакцію текстів, Коценко Ма рині Олександрівні за технічну редакцію та верстку цього видання. Щиро вдячні Менжуліну В.І., Кабуладзе В.І., Андрієвській В.В., Ко черзі О.Д. за плідну працю, пропозиції та участь в обговоренні питання перекладу психоаналітичних термінів українською мовою.
Наша вдячність Бреусенко-Кузнєцову О.А., Дяків І.М., Радчен- ко Л.В., Чеботар І.І., Школенко О.В. за розробку окремих статтей ен циклопедичного словника, а також Куценко Л.П. та Рибцю О.Р. за консультації в галузі німецькомовної та англійськомовної терміно логії.
Особлива подяка ТОВ «ОмніФарма» за спонсорську підтримку та особисто Курченку Олегу Володимировичу за допомогу та поради в розробці енциклопедичного словника.