Наталія Лисенко: "Едипальний міф"

У попередні часи, десь років сто назад, відношення до дітей було жахливим – насильство над особистістю дитини та тілесне покарання було нормою. Але протягом цього періоду багато чого змінилося у вихованні дітей, і, як зазвичай це буває, маятник хитнувся в протилежну сторону – сьогодні все частіше говорять про те, що дитина стала царем у сім’ї, тобто Едипальним переможцем.

Едипальний тріумф – це ситуація, коли дитина стає переможцем у боротьбі за улюбленого із батьків, коли заповітна мрія збувається, і цьому не може протистояти інший із батьків – суперник. У такому випадку розвиток дитини зупиняється. Стає відсутньою необхідність сублімувати свої потяги, адже «Її Величність Дитина» вже переможець.

Таким чином, Едипальна поразка підштовхує дитину до розвитку (сублімації), а Едипальна перемога навпаки позбавляє стимулу для розвитку. Переживання Едипальної поразки є необхідною умовою для проходження дитиною сепарації.