Психоаналіз – індивідуальний шлях, унікальний для кожної людини. Проте віднайти цей шлях і скористатися ним можна лише завдяки чітким рамкам психоаналітичної клініки.

У сучасному світі психоаналіз дозволяє суб’єктові протистояти смертоносним впливам глобалізаційних процесів у всіх сферах життя й діяльності, вижити в умовах суспільства споживання, де нівелюються бажання суб’єкта. Наслідуючи Фрейда, психоаналіз можна назвати шляхом істини, істини суб’єкта. І щоб пройти цей шлях, потрібне відповідне психоаналітичне середовище. Саме тому фахівці УАП дотримуються принципів психоаналітичної етики і наслідують правила «трьох R»: Read, Research, Reinvent (читати, досліджувати, перевинаходити). Пройти цей шлях можливо лише за умови, що психоаналітична спільнота наслідує психоаналітичні принципи, закладені в основі психоаналітичної практики.

Психоаналіз – це перевірена часом, якнайповніша система знань про глибинні мотиви поведінки людини та про душевні процеси. Психоаналітична робота зобов’язує фахівців-психоаналітиків займатися своїм розвитком і удосконалювати свої знання упродовж усього життя. Тому ми стоїмо на позиціях якісної психоаналітичної підготовки і поглибленого вивчення текстів Фрейда та його послідовників.

Психоаналіз – це метод дослідження, який виник із психоаналітичної клініки і базується на психоаналітичній теорії. Проте психоаналітичний метод вийшов далеко за межі психотерапії, він не обмежується клінікою і використовується у різних галузях науки, мистецтва і сучасного життя в цілому. Неможливо уявити сучасність без психоаналізу, який є імплікованим до багатьох сфер людського життя.

Наша Асоціація як об’єднання психоаналітиків ґрунтується на принципах:

- Психоаналіз – це, передусім,  особлива етична позиція, яка полягає у визнанні радикальної іншості іншого, підтримці суб’єкта в його унікальності та  неповторності. І роль аналітика полягає у пошуку істини суб’єкта, визнанні його бажання, а не у видаленні симптомів, що турбують його, або «приведенні його до норми».

- Психоаналіз наполягає на сингулярності суб’єкта у бурхливому морі сучасного життя. Йдеться про визнання суб’єктом свого способу буття у світі, який не має відношення до загальних уявлень. Суб’єкт психоаналізу не є пасивним об’єктом тієї або іншої техніки. Він – активний учасник процесу.

- Суб’єкт психоаналізу – більш ніж просто людина. Наслідуючи думку Лакана, ми маємо на увазі суб’єкт, який говорить, суб’єкт розщеплений, суб’єкт позасвідомого, суб’єкт стосунків.

- Клініка і теорія є невід’ємними одна від одної. Ми вважаємо за необхідне знову і знову повертатися до психоаналітичної теорії, щоб вберегти основу психоаналітичної думки від сучасних спотворюючих і спрощуючих трактувань.

- Берегти межі психоаналізу від сучасних психологічних, психотерапевтичних теорій, що ґрунтуються на психоаналітичній думці. Етика психоаналізу не стає на бік «добра» чи «зла». Отже, бажання аналітика не може бути бажанням допомогти, вилікувати, скоректувати тощо

- Наша діяльність спрямована на збереження психоаналізу як теорії, практичного методу й культурного феномену.

Місія УАП – це відродження і розвиток психоаналізу в Україні, створення професійної спільноти психоаналітиків, розвиток і поширення психоаналітичної і психологічної культури та знань, надання психологічної та психоаналітичної допомоги населенню України.

Всеукраїнська громадська організація «Українська Асоціація Психоаналізу» була заснована у 2002 році з метою відродження психоаналізу у нашій країні. Це добровільна, незалежна громадська організація, діяльність якої спрямована на:

· розвиток та інституалізацію психоаналізу в Україні;

· розвиток і поширення психоаналітичної та психологічної культури і знань в Україні;

· створення професійної спільноти психоаналітиків;

· розвиток і поширення психоаналітичної та психологічної культури і знань у професійній спільноті психоаналітиків;

· задоволення і захист законних соціальних, економічних, професійних, творчих, духовних, вікових та інших загальних інтересів своїх членів.