МЕЛАНХОЛІЯ
(від грец. melas (melanos) – чорний і chole – жовч; вилив чорної жовчі)
Термін вперше згадується в Стародавній Греції у роботах Гіппократа (бл. 460 до н.е. – бл. 370 до н.е.) для позначення виду психічних розладів, що характеризуються станом смутку, похмурості чи задумливості, під час якого спостерігається низький рівень енергії та відсутність бажання та апатія. Протягом століть причиною меланхолії вважався надлишок ... Повний опис у словнику
Більше у нашому виданні
“Енциклопедичний словник з психоаналізу та психології”