ОПІР (У ПСИХОАНАЛІЗІ)
(нім. Widerstand)
Термін З. Фрейда. Уявлення про опір виникли у нього на ранньому етапі психоаналітичної діяльності. У роботі «Дослідження істерії» (1895) він не тільки використав поняття «опір», але й спробував змістовно розглянути сили та процеси, позначені цим терміном. У роботі «Тлумачення сновидінь» (1900) З. Фрейд визначив опір як «все, що перешкоджає прогресові аналітичної роботи». Він знаходив джерела опору в ... Повний опис у словнику
Більше у нашому виданні
“Енциклопедичний словник з психоаналізу та психології”