ПРИНЦИП РЕАЛЬНОСТІ
Один з двох принципів (разом із принципом задоволення-незадоволення), який, на думку З. Фрейда, керує функціонуванням психіки. Уперше поняття з’явилося в роботі З. Фрейда «Положення про два принципи психічної діяльності» (1911). Він вважав, що спочатку психікою керує виключно принцип задоволення-незадоволення, який шукає задоволення в галюцинаторному інвестуванні спогаду про колишнє задоволення. Однак незабаром суб’є ... Повний опис у словнику
Більше у нашому виданні
“Енциклопедичний словник з психоаналізу та психології”