ПРИНЦИП ЗАДОВОЛЕННЯ-НЕЗАДОВОЛЕННЯ

Один з двох принципів (разом із принципом реальності), який, на думку З. Фрейда, лежить в основі функціонування психіки. Поняття вживається у психоаналізі для позначення властивих людині позасвідомих прагнень уникати незадоволення та отримувати задоволення. Ідею про те, що задоволення є регулятивним принципом функціонування психіки, З. Фрейд запозичив у німецького філософа Г.Т. Фехнера (1801-1887), який висунув свою ... Повний опис у словнику